Словарь української мови (1924)/пахтіти
| ◀ пахощі | Словарь української мови П пахтіти |
пахторити ▶ |
|
Пахті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.
| ◀ пахощі | Словарь української мови Борис Грінченко П пахтіти |
пахторити ▶ |
|
Словарь української мови — П
пахтіти
Борис Грінченко
1924
Пахті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Пахнуть. А мишенятко під вербою почуло, що м'ясце пахтить. Гліб.