Словарь української мови (1924)/пахощі
| ◀ пахоля | Словарь української мови П пахощі |
пахтіти ▶ |
|
Па́хощі, щів, ж. мн. Ароматъ, благоуханіе. Любисточок — для любощів, василечок — для пахощів. Нп. Було багацько квіток, багацько пахощів. Левиц. Пов. 174.