Словарь української мови (1924)/паскудник
| ◀ паскудний | Словарь української мови П паскудник |
паскудниця ▶ |
|
Паску́дник, ка, м. 1) Сквернавецъ, мерзавецъ. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Лошадиная болѣзнь. Сим. 61, 76. Карбункулъ у скота. Шух. I. 43. Зби́ти паску́дник. Пустить лошади кровь з храп, а переносно — разбить носъ до крови. Сим. 76.