Словарь української мови (1924)/парх

by Борис Грінченко

◀ паруха

Словарь української мови Борис Грінченко П парх

пархатий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Парх, ха, м. 1) Паршъ. І так вони (жиди) їли засмерджені перепелиці, а з того подіставали пархи. Гн. I. 33. 2) Бранное названіе еврея. Парх пархом їде верхом соли купити, пархи солити. Подольск. г.