Словарь української мови
Борис Грінченко
П
парубіка
Берлін: Українське слово, 1924

Парубі́ка, ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. Парубі́чка. О. 1861. VIII. 19.