Словарь української мови (1924)/панькатися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панькатися
Берлін: Українське слово, 1924

Па́нькатися, каюся, єшся, гл. Возиться, ухаживать, няньчиться. Треба мені робити, а не з дитиною панькатись. МВ. I. 99.