Словарь української мови (1924)/панькати
◀ панькання | Словарь української мови П панькати |
панькатися ▶ |
|
Па́нькати, каю, єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.
◀ панькання | Словарь української мови Борис Грінченко П панькати |
панькатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
панькати
Борис Грінченко
1924
Па́нькати, каю, єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали. Ном. № 11018.