Словарь української мови (1924)/панцер
◀ панувати | Словарь української мови П панцер |
панцерний ▶ |
|
Па́нцер, ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. I. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.
◀ панувати | Словарь української мови Борис Грінченко П панцер |
панцерний ▶ |
|
Словарь української мови — П
панцер
Борис Грінченко
1924
Па́нцер, ра, м. Панцырь, броня. ЗОЮР. I. 159. Повкидала шляхта панцери й шишаки. К. Досв. 14.