Словарь української мови (1924)/панотченько
| ◀ панотців | Словарь української мови П панотченько |
паночок ▶ |
|
Пано́тченько, ка, м. Ум. отъ панотець.
| ◀ панотців | Словарь української мови Борис Грінченко П панотченько |
паночок ▶ |
|
Словарь української мови — П
панотченько
Борис Грінченко
1924
Пано́тченько, ка, м. Ум. отъ панотець.