Словарь української мови
Борис Грінченко
П
панок
Берлін: Українське слово, 1924

Пано́к, нка́, м. Мелкопомѣстный помѣщикъ. Василь, як москаль, став на самім переду, де звичайно стоять на селах панки да підпанки та попаді з дочками. Левиц. I. 13. Ум. Пано́чок.