Словарь української мови
Борис Грінченко
О
остяк
Берлін: Українське слово, 1924

Остя́к, ка́, м. = Остюк. Вівсяної половиці та й не хоче їсти, а яшна з остяками буде в язик лізти. Чуб. V. 1126.