Словарь української мови (1924)/остюкуватий
| ◀ остюк | Словарь української мови О остюкуватий |
остяк ▶ |
|
Остюкува́тий, а, е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.
| ◀ остюк | Словарь української мови Борис Грінченко О остюкуватий |
остяк ▶ |
|
Словарь української мови — О
остюкуватий
Борис Грінченко
1924
Остюкува́тий, а, е. Остистый, колючій. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска. Мир. ХРВ. 11.