Словарь української мови
Борис Грінченко
О
осад
Берлін: Українське слово, 1924

Оса́д, ду, м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = Осада 4. Лохв. у.