Словарь української мови (1924)/осад
◀ осавула | Словарь української мови О осад |
осада ▶ |
|
Оса́д, ду, м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = Осада 4. Лохв. у.