Словарь української мови (1924)/опроваджати
| ◀ опрічний | Словарь української мови О опроваджати |
опростати ▶ |
|
Опроваджа́ти, джа́ю, єш, сов. в. опрова́(во)дити, джу́, диш, гл. Проводить, провести. Мою грішну та душечку в рай опроваджати. Гол. I. 221. Поможи Боже вам сі свята мирно впровадити. Гол. IV. 556. Пошли, Боже, вік і здоров'я, щоб цей празник опроводить, нового… дождати. О. 1862. IV. 89.