Словарь української мови (1924)/опоряджати
| ◀ опороти | Словарь української мови О опоряджати |
опочивати ▶ |
|
Опоряджа́ти, джа́ю, єш, опоря́джувати, джу́ю, єш, сов. в. опоряди́ти, джу́, ди́ш, гл. Приводить, привести въ порядокъ, устраивать, устроить. Зараз заходилась опоряджати стола, застилає… становить чарочки. МВ. (КС. 1902. X. 143). Сухобрус опоряджував нове хазяйство. Левиц. Пов. 50. Опорядила все на господарстви. МВ. I.