Словарь української мови (1924)/опліч

by Борис Грінченко

◀ оплітка

Словарь української мови Борис Грінченко О опліч

опліччя ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́пліч, нар. = Попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай. Лебед. у.