Словарь української мови (1924)/онука

by Борис Грінченко

◀ онук

Словарь української мови Борис Грінченко О онука

онуча ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ону́ка, ки, ж. 1) Внука, внучка. Тепер сиди у запічку, колиши онуку. Чуб. V. 1187. 2) Бабы повитухи называютъ такъ дѣвочекъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Мил. 17. Ум. Ону́чка, ону́чечка.