Словарь української мови (1924)/озимина
| ◀ озимий | Словарь української мови О озимина |
озимки ▶ |
|
Ози́мина, ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
| ◀ озимий | Словарь української мови Борис Грінченко О озимина |
озимки ▶ |
|
Словарь української мови — О
озимина
Борис Грінченко
1924
Ози́мина, ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.