Словарь української мови (1924)/озимий
◀ озизти | Словарь української мови О озимий |
озимина ▶ |
|
Ози́мий, а, е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324.
◀ озизти | Словарь української мови Борис Грінченко О озимий |
озимина ▶ |
|
Словарь української мови — О
озимий
Борис Грінченко
1924
Ози́мий, а, е. Озимый. Та повів же їх на долину, на пшениченьку, на озиму. Мет. 324.