Словарь української мови (1924)/оженіння
| ◀ оженитися | Словарь української мови О оженіння |
оженічко ▶ |
|
Ожені́ння, ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. Ожені́ннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.