Словарь української мови (1924)/огороджувати
| ◀ огорода | Словарь української мови О огороджувати |
огородина ▶ |
|
Огоро́джувати, джую, єш, сов. в. огороди́ти, джу́, диш, гл. = Обгороджувати, обгородити. Огородив двір щирим залізом, зробив ворітця з щирого злітця. Чуб. III. 295.