Словарь української мови (1924)/огняний

by Борис Грінченко

◀ огнянець

Словарь української мови Борис Грінченко О огняний

огняник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Огня́ний, а, е = Огненний. Левиц. I. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. Огня́на же́ртва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.