Словарь української мови
Борис Грінченко
О
огнистий
Берлін: Українське слово, 1924

Огни́стий, а, е. 1) = Огненний 1. Сонце як раз… сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. I. 158. 1) = Огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.