Словарь української мови (1924)/оглядатися
◀ оглядати | Словарь української мови О оглядатися |
оглядач ▶ |
|
Огляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. огля́дітися, джуся, дишся, гл. 1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Мет. 64. Оглядайся на задні колеса. Ном. № 4305. 2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Рудч. Ск. I. 197. Візьми, дурний, та й застроми два свердли… Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли. Мир. ХРВ. 267.