Словарь української мови (1924)/обіч

by Борис Грінченко

◀ обіцятися

Словарь української мови Борис Грінченко О обіч

обіщати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

О́біч, нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = Побіч.