Словарь української мови (1924)/побіч
◀ побіснуватися | Словарь української мови П побіч |
побічниця ▶ |
|
По́біч, нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
◀ побіснуватися | Словарь української мови Борис Грінченко П побіч |
побічниця ▶ |
|
Словарь української мови — П
побіч
Борис Грінченко
1924
По́біч, нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.