Словарь української мови (1924)/обцінка
◀ обцілувати | Словарь української мови О обцінка |
обцірклювати ▶ |
|
Обці́нка, ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів. Екатериносл. у.