Словарь української мови (1924)/обцілувати
| ◀ обценьки | Словарь української мови О обцілувати |
обцінка ▶ |
|
Обцілува́ти, лу́ю, єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. I. 61.
| ◀ обценьки | Словарь української мови Борис Грінченко О обцілувати |
обцінка ▶ |
|
Словарь української мови — О
обцілувати
Борис Грінченко
1924
Обцілува́ти, лу́ю, єш, гл. Расцѣловать. Хоч оплачу, обцілую мою єдину дитину. Левиц. I. 61.