Словарь української мови (1924)/обтикатися
| ◀ обтикати | Словарь української мови О обтикатися |
обтинати ▶ |
|
Обтика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. обти́катися, чуся, чешся, гл. Обтыка́ть, обты́кать себя; украсить себѣ голову цвѣтами. Взяв наламав колюхів, обтикався та й сидить. Рудч. Ск. I. 159. Та нарвала хвіялочок та й обтикалася. Чуб. V. 101.