Словарь української мови (1924)/обтикати
| ◀ обтесати | Словарь української мови О обтикати |
обтикатися ▶ |
|
Обтика́ти, каю, єш, сов. в. обти́кати, чу, чеш, гл. Обтыкать, обтыкать. І барвінком обплете і руточкою обтиче. Чуб. III. 450. Обтикала всю голову квітками.