Словарь української мови (1924)/обсікати
| ◀ обсідати | Словарь української мови О обсікати |
обсіктися ▶ |
|
Обсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обсі́кти, січу́, че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = Обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.
| ◀ обсідати | Словарь української мови Борис Грінченко О обсікати |
обсіктися ▶ |
|
Словарь української мови — О
обсікати
Борис Грінченко
1924
Обсіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. обсі́кти, січу́, че́ш, гл. 1) Обсѣкать, обсѣчь. 2) = Обполювати, обполоти. Обсікают бульбу. Вх. Зн. 42.