Словарь української мови (1924)/обридливий
| ◀ обридати | Словарь української мови О обридливий |
обридливість ▶ |
|
Обри́дливий, а, е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Нп.
| ◀ обридати | Словарь української мови Борис Грінченко О обридливий |
обридливість ▶ |
|
Словарь української мови — О
обридливий
Борис Грінченко
1924
Обри́дливий, а, е. 1) Надоѣдливый. 2) Противный. Сякий такий обридливий, да й той до балачки. Нп.