Словарь української мови (1924)/обридати
| ◀ обридальний | Словарь української мови О обридати |
обридливий ▶ |
|
Обрида́ти, да́ю, єш, сов. в. обри́днути, ну, неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Годі обридати, бо все однако не віддам. Полт. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов. Стор. М. Пр. 134.