Словарь української мови (1924)/обмітка

by Борис Грінченко

◀ обмітати

Словарь української мови Борис Грінченко О обмітка

обміть ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обмі́тка, ки, ж. = Обметиця 2. Шух. I. 170.