Словарь української мови (1924)/обмірковувати
| ◀ обмірати | Словарь української мови О обмірковувати |
обміркуватися ▶ |
|
Обмірко́вувати, вую, єш, сов. в. обміркува́ти, ку́ю, єш, гл. Обдумывать, обдумать. Вона й зробить усе, і догледить усього, і обміркує все. МВ. II. 19.