Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обминати
Берлін: Українське слово, 1924

Обмина́ти, на́ю, єш, сов. в. обмину́ти, ну́, не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. I. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.