Словарь української мови (1924)/обминати
| ◀ обмилятися | Словарь української мови О обминати |
обминувати ▶ |
|
Обмина́ти, на́ю, єш, сов. в. обмину́ти, ну́, не́ш, гл. Обходить, обойти, пропускать, пропустить. Обминає Ганна великі биті шляхи, іде вона ярами та долинами. Левиц. I. 62. Кругом тебе живуть воріженьки, та нікуди обминути. Мет. 60.