Словарь української мови (1924)/обмарити
◀ обманювати | Словарь української мови О обмарити |
обмаслити ▶ |
|
Обмари́ти, рю́, риш, гл. Произвести галлюцинацію, обмануть, обморочить. Здавалося шкапа, аж ослін! — аже ж обмарило. Це він не приходив, а так мене щось обмарило. Лебед. у. Блукаю в лісі: відкіля не вийду, знову на те ж місце, неначе нечиста сила обмарила мене. Канев. у.