Словарь української мови (1924)/обманювати
| ◀ обманниця | Словарь української мови О обманювати |
обмарити ▶ |
|
Обма́нювати, нюю, єш, сов. в. обмани́ти, ню́, ниш, гл. Обманывать, обмануть. Оттак наші сіромахи жидів обманюють: виніс сім мішків із погріба глини та шажка й луп! Ном. № 10595. Наталка обманювала вас, коли казала, що ви їй не рівня. Котл. НП. 355.