Словарь української мови (1924)/облуплений
| ◀ облупити | Словарь української мови О облуплений |
облуплювати ▶ |
|
Облу́плений, а, е. Ободранный. Зна́ють як облу́пленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
| ◀ облупити | Словарь української мови Борис Грінченко О облуплений |
облуплювати ▶ |
|
Словарь української мови — О
облуплений
Борис Грінченко
1924
Облу́плений, а, е. Ободранный. Зна́ють як облу́пленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.