Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обломити
Берлін: Українське слово, 1924

Обломи́ти, млю́, миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить. Чуб. V. 151.