Словарь української мови (1924)/облишитися
◀ облишити | Словарь української мови О облишитися |
обліг ▶ |
|
Обли́шитися, шуся, шишся, гл. Не стать, не хватить. Сновигає: вже й одежі й харчу облишився. О. 1862. VI. 54. У його вода мабуть скоро облишиться. Валк. у.