Словарь української мови (1924)/облагодитися
| ◀ облагодити | Словарь української мови О облагодитися |
облада ▶ |
|
Обла́годитися, джуся, дишся, гл. Устроиться; поправить, починить. Повітка похилилась на бік, покрівля світиться, стріхи обсмикані, огорожа сиплеться. Нема за що облагодитися московці. Левиц. I. 57.