Словарь української мови (1924)/облагодити

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
облагодити
Берлін: Українське слово, 1924

Обла́годити, джу, диш, гл. 1) Поправить, починить. 2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема.