Словарь української мови (1924)/обкурюватися

by Борис Грінченко

◀ обкурювати

Словарь української мови Борис Грінченко О обкурюватися

обкусати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обку́рюватися, рююся, єшся, сов. в. обкури́тися, рю́ся, ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.