Словарь української мови (1924)/обкурюватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
О
обкурюватися
Берлін: Українське слово, 1924

Обку́рюватися, рююся, єшся, сов. в. обкури́тися, рю́ся, ришся, гл. Окуриваться, окуриться. Обсіявся маком свяченим, обкурився ладаном. Рудч. Ск. II. 31.