Словарь української мови (1924)/обвірчуватися
| ◀ обвірчувати | Словарь української мови О обвірчуватися |
обвістити ▶ |
|
Обві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. обверті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
| ◀ обвірчувати | Словарь української мови Борис Грінченко О обвірчуватися |
обвістити ▶ |
|
Словарь української мови — О
обвірчуватися
Борис Грінченко
1924
Обві́рчуватися, чуюся, єшся, сов. в. обверті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.