Словарь української мови
Борис Грінченко
О
об'являти
Берлін: Українське слово, 1924

Об'явля́ти, ля́ю, єш, сов. в. об'яви́ти, влю́, виш, гл. 1) Объявлять, объявить. Я ж тобі всю правду об'являю. Чуб. V. 825. 2) Предъявлять, предъявить. Тоді зараз його зв'язали, та об'явивши у стан, а там уже і оддали на Сібір. Рудч. Ск. I. 209.