Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кішниця
Берлін: Українське слово, 1924

Кішни́ця, ці, ж. Сѣнокосное мѣсто въ полони́нах, огороженное; тамъ складывается сѣно въ стоги и тамъ-же находится лѣтнее жилище для приходящихъ туда рабочихъ, съ сараями для овецъ. Шух. I. 168, 189.