Словарь української мови (1924)/кінчити
| ◀ кінчик | Словарь української мови К кінчити |
кінь ▶ |
|
Кінчи́ти, ся. См. Кінчати, ся.
| ◀ кінчик | Словарь української мови Борис Грінченко К кінчити |
кінь ▶ |
|
Словарь української мови — К
кінчити
Борис Грінченко
1924
Кінчи́ти, ся. См. Кінчати, ся.