Словарь української мови (1924)/кільчитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кільчитися
Берлін: Українське слово, 1924

Кі́льчитися, чуся, чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Каменец. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.