Словарь української мови (1924)/кільчик
| ◀ кільце | Словарь української мови К кільчик |
кільчитися ▶ |
|
Кільчик, ка, м. Ум. отъ кіле́ць.
| ◀ кільце | Словарь української мови Борис Грінченко К кільчик |
кільчитися ▶ |
|
Словарь української мови — К
кільчик
Борис Грінченко
1924
Кільчик, ка, м. Ум. отъ кіле́ць.